козловий кран

На даний момент широке поширення набула практика проведення експертизи промислової безпеки технічних пристроїв. Для економічної ситуації, яка склалася в нашій країні, характерна низька інвестиційна активність та, як наслідок, висока міра зносу основних фондів. Як наслідок, проблема забезпечення безпечної експлуатації обладнання, термін служби якого значною мірою домінує над нормативним, має важливе народно-господарське значення. Сама ідея продовження часу безпечної експлуатації обладнання з простроченим терміном служби шляхом його кваліфікованого обстеження в перший раз була випробувана на вантажопідйомних кранах ще в 1976 році. Тому тоді Госгортехнагляду СРСР наказав власникам вантажопідіймальних кранів виконувати обстеження металоконструкцій після напрацювання нормативного терміну служби своїми силами. Після цього робота з оцінки технічного стану вантажопідіймальних кранів для виявлення можливості їх подальшого функціонування представляла собою обстеження як несучих металоконструкцій, так і механізмів і здійснювалася вже спеціалізованими організаціями, які мали дозвіл на цей вид діяльності.

В даний час на підставі цього була створена Система експертизи промислової безпеки.

Експертиза технічного пристрою повинна включати визначення залишкового ресурсу його безпечної експлуатації для мінімазаціі ризику аварій. Це дало поштовх роботі з вироблення цілого ряду методик з оцінки залишкового ресурсу розрахунковим шляхом. Але, щодо вантажопідіймальних кранів, металоконструкції яких є ремонтопрігодним і, вседствіе цього, їх ресурс відновлюється, у яких показники довговічності окремих вузлів і елементів знаходяться в залежності від безлічі факторів, що впливають на їх формування (особливостей конструювання, якості монтажу, технологій виготовлення, умов експлуатації ), розрахунок залишкового ресурсу може бути здійснено з деяким наближенням.

Незважаючи на те, що в даний час вантажопідйомні крани з простроченим терміном служби допускаються до подальшого функціонування тільки при виробленні позитивного висновку за результатами здійсненої експертизи, показники аварійності на підйомних спорудах високі. Це пояснюється наступним чином.

Велику кількість об’єктів продіагностовано вже не один раз і їх необхідно виводити з експлуатації. Але для господаря обладнання завдання залишається тією ж - необхідно добитися чергового позитивного висновку експертизи, яке допоможе продовжити термін експлуатації технічного пристрою, а не купувати новий кран. Деякі організації, які проводять експертизу, в окремих випадках за своєю безотственності і некомпетентності заохочують власника і видають позитивний висновок, який не відображає фактичний стан об’єкта експертизи.

При цьому експертиза не містить аналізу результатів діагностування, проведення інструментального контролю параметрів, які окреслюють стан тих конструкцій і вузлів, які впливають на надійність і рівень безпеки роботи обладнання в цілому. У результатах таких висновків в основному відсутні рекомендації, застосування яких допомогло б збільшенню безпеки при використанні крана на строк, встановлений за результатами проведеної експертизи.

Господар обладнання, налаштований на формальне вирішення питання продовження терміну експлуатації, також не прагне отримати кваліфіковані рекомендації з проведення технічних заходів, завданням яких є фактичне підвищення надійності роботи обладнання. У результаті результативність здійсненої експертизи значно знижується.

Однак напрацьований досвід здійснення експертизи вантажопідіймальних кранів стверджує в більшості випадках, коли йдеться, зокрема, про кранах мостового типу, наявність альтернатив шляхом привнесення змін в існуючі конструкції кранів переводити їх у режим роботи, при якому машина в меншій мірі знаходиться під впливом динамічних навантажень. Це допомагає підвищенню довговічності машини. Відповідно до ГОСТ 27.002 - 89 даний показник описує властивість об’єкта зберігати працездатний стан до настання граничного стану.

Тому в ситуації відсутності шансів одноразового виведення з експлуатації з поледующей заміною великої кількості обладнання з простроченим терміном служби все більшим попитом пошук альтернативних рішень з продовження терміну його безпечної експлуатації.

Значним запасом збільшення ефективності застосування кранів мостового типу є удосконалення систем управління крановими електроприводами, и яких використовуються електродвигуни з фазним ротором, які можуть змінити режим завантаження приводів з ступеневої на плавний. При цьому встановлюється інтенсивність розгону і гальмування створюють значне (від 20 до 40% в залежності від типу приводу) зменшення динамічних навантажень, що створюються в базових вузлах механізмів і несучих металоконструкціях кранів в результаті циклічної знакозмінних роботи приводів. Паралельно можуть бути фактично вирішені і інші хвилюючі питання, що належать більшості використовуваних у наш час кранів мостового типу, що містять системи управління крановими приводами, створені за зразком схемних рішень другої половини минулого століття.

Наприклад, одним з недоліків даних систем є відсутність якісного захисту від перевантажень, які народжуються в електричних приводах робочих механізмів при порушенні норм та інструкцій виробничим персоналом при експлуатації вантажопідйомної машини за призначенням або створенні технічних поломок, викликаних несвоєчасним або некваліфікованим обслуговуванням машини в процесі функціонування. Перекоси, викликані “забігів” однієї із сторін, є одним з широко поширених видів поломок в конструкціях кранів мостового типу. Причина цього - несинхронно функціонування механізмів пересування крана, викликана поломкою в електричних і (або) кінематичних ланцюгах. Перекоси є причиною підвищеного зносу ходових коліс і направляючих, по яких пересувається кран, зносу в кінематичних парах, тріщин в металоконструкціях і завчасному виходу з ладу електродвигунів, що в кінцевому рахунку знижує ресурс машини.

Чільне значення в забезпеченні промислової безпеки відіграє людський фактор. Зменшення впливу даного фактора на рівень промислової безпеки за допомогою введення в конструкцію машини технічних засобів, які можуть проводити “глибоку” діагностику найбільш відповідальних вузлів з періодічночтью, що дозволяє своєчасне отримання інформації про зміни в роботі механізмів на ранній стадії, а також здійснювати відключення управління машиною при перевищенні контрольованих параметрів унаслідок неправильних дій особи, що керує машиною, є найбільш затребуваним у вирішенні завдання збільшення надійності роботи обладнання та зменшення ризику аварій.

Тому удосконалення систем управління крановими електричними приводами повинна містити шанс проведення моніторингу (контролю) за технічним станом вузлів при роботі вантажопідйомної машини з виконанням багаторівневої регульованою захисту по струму за трьома фазами електричної мережі, що складається з декількох зон відключення, ліміти яких окреслюються значеннями струмових і тимчасових установок в залежності від електричних і теплових характеристик об’єкта, що захищається і умов роботи.

Шанс не тільки контролювати, але й обмежувати дії обслуговуючого персоналу при появі такої потреби, обмежуючи тим самим настання негативних наслідків, безсумнівно зробить позитивний вплив на динаміку зростання аварійності і травматизму на підйомних спорудах.

Спрямованість господарів підйомних споруд на удосконалення обладнання за результатами здійсненої експертизи в кінцевому підсумку допоможе продовжити час функціонування обладнання і при цьому звести до мінімуму ризики аварій.